Як навчити дитину не переживати через зовнішність?

Важко спостерігати, як наша дитина, яку ми вважаємо найкращою на світі, раптом починає з ненавистю говорити про своє тіло. Зовнішність для дівчаток грає важливу роль. Батьки дівчаток опиняються в такій ситуації частіше, ніж батьки хлопчиків. Кілька слів, які допоможуть стати впевненіше.

Джерело: mediana.zp.ua

Ми живемо у світі, де наша зовнішність ніколи не буває достатньо привабливою – завжди «знайдеться що поправити», щоб стати ближче до рекламного ідеалу. Косметичні компанії та пластичні хірурги наживаються на наших комплексах і страхах – неуспішності, самотності, старіння, бідності. Прийняти свою зовнішність і жити з нею у світі нелегко навіть дорослим жінкам, а дівчата-підлітки особливо уразливі.
Коли дитина звертається до нас зі своїми переживаннями через зовнішність, наше завдання як батьків не в тому, щоб переконати дочку, що вона помиляється, а в тому, щоб визнати її почуття – ненависть, лють, образу, страх – і допомогти створити безпечну гавань, в якій вона зможе попрацювати над цими почуттями і поміняти їх. Ось кілька фраз, які допоможуть налагодити діалог.

1. «Чому ти так себе почуваєш?»
На початку розмови дуже важливо не знецінити переживання дитини («Дурниця, що ти таке кажеш», «Ось дурниці, ну що ти вигадуєш?») І показати їй, що обговорювати почуття, які ми відчуваємо, – абсолютно природно. Відкрите питання дозволить дитині вільно вилити свої емоції і розповісти, чому вони у неї виникли. Так ви покажете їй, що вона не помиляється, що вона не розбита і не знищена – зітрете сором, який наклався на неї ззовні (масмедіа, ровесники …) Крім того, ви зміцните довіру дочки і отримаєте інформацію, яка допоможе вирішити, що сказати далі .
2. «Що б, по-твоєму, змінилося, якби ти виглядала так, як мрієш?»
Залежно від віку дочки це питання може надати розмови різний напрямок. Але мета одна: спробувати прояснити, чому вона хоче виглядати по-іншому, чому ненавидить своє тіло, чому її живіт, ноги, груди недостатньо гарні. Це питання підводить до самої серцевини ідеального «Я» вашої дитини, і звідти ви зможете побудувати міст над порожнечею, що утворилася між цим ідеальним і реальним «Я». Може вона вважає, що, втративши п`ять кілограмів, відчує себе більш щасливою? Ця важлива інформація допоможе кинути виклик невідповідним реальності висновками “Якою повинна бути зовнішність”, до яких вона прийшла.
3. «Яка частина твого тіла тобі по-справжньому подобається?»
Визнавши негативні почуття дочки, спробуйте цим питанням переключити її увагу на гідності, ті частини зовнішності, які вона сама знаходить привабливими. Нехай вона любить в собі тільки вії – навіть така маленька частина створює противагу негативним думкам про тіло. Обидва подання – «що я люблю в своїй зовнішності» і «що я ненавиджу у своїй зовнішності» – можуть співіснувати і поступово зближуватися до золотої середини, тобто до реального образу тіла.
4. «Що вміє твоє тіло?»
Ми так стурбовані зовнішнім виглядом, що забуваємо про приголомшливі можливості нашого тіла – і про те, що воно унікальне. Попросіть дочку подумати над тим, що вона вміє завдяки тілу – може бути, вона легко робить місток з положення стоячи, високо стрибає, здорово грає у футбол, швидко бігає? .. Важливо, щоб вона усвідомила, що у кожного є те, що він робить краще за всіх, і незважаючи на розміри, колір і можливості, всім ми і наші тіла однаково цінні.
5. «Твоя цінність не визначається розміром одягу або цифрою на вагах»
Знову і знову нагадуйте дочки, що її цінність не може вимірюватися в розмірах одягу або показаннях ваги. Уникайте слова «красивий» щодо зовнішності, воно занадто оцінне, краще говорите: «Я думаю, твоє тіло чудесне». Це послання буде день за днем ​​зміцнювати її впевненість у собі, навіть якщо поки їй важко справлятися з комплексами. Розкажіть, як самі справляєтеся з переживаннями щодо зовнішності, – так вона зрозуміє, що не самотня.