Прийняття Регламенту Рівнеради: що буде в новому документі, а чого – не буде?

Сьогодні в приміщенні інформаційно-освітнього простору InfoHub відбувся брифінг на тему прийняття Регламенту Рівнеради.

Чому затягнули процес?

Прийняття Регламенту Рівнеради, яке затягнулося майже на пів року, стало найбільш демократичним процесом в Рівному за останні роки. А якщо вірити представникам новаторів, які взялися за це процес, порівнюючи з іншими містами України Рівне показало небачений рівень ентузіазму в цьому питанні.

Як зауважив представник Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський, вистражданий регламент таки створено, і це результат роботи великої кількості людей.

Олександр Чубай (БПП), голова регламентної комісії Рівнеради, подякувавши тим, хто долучився до процесу, розказав про нього в деталях. Він пояснив, чому так довго учасники робочої групи не могли приступити до узгодження конкретних позицій регламенту.

Спочатку, за словами Чубая, регламентна комісія взялася напрацьовувати текст документа. До участі запросили і оргвідділ міськради. Але очолюваний Людмилою Стригуновою відділ відмовився надавати свої пропозиції до регламенту і тільки коли початковий текст напрацювали, апаратчики Рівнеради включилися в процес, мотивуючи це недосконалістю регламенту. Тому прийняття регламенту і затягнулося.

Проте прийнятий місяць тому за основу текст наразі практично доопрацьований робочою групою, в склад якої входили депутати, чиновники, представники громадськості, заступники міського голови та інші зацікавлені. Олександр Чубай відкидає ту думку, що процес був непублічним, адже всі бажаючі могли долучитися до обговорення регламенту. На його думку, зараз ніхто не може говорити про непрозорість процесу обговорення головного документу Рівнеради.

Що принесе доброго і поганого новий Регламент?

За словами депутата, багато зробили для створення цього уже по праву названого демократичним документа, а також для прийняття Регламенту Рівнеради, Микола Бляшин (Самопоміч), який напрацював ряд вагомих пропозицій, і Володимир Кудрін (РПЛ), і Святослав Стельмащук (Громадський контроль), громадськість. За його словами, в документі є і позитив і негатив, проте процес іде правильно.

Сергій Пінчук, громадський активіст, експерт в галузі ЖКГ, що балотувався на останніх виборах до міськради від Сили Людей, розповів, що якісно апарат і керівництво міськради включилися в обговорення в останні два місяці. Заради збереження діалогу і прийняття регламенту, звичайно ж, довелося пожертвувати деякими позиціями. Наприклад, напрацювання щодо норми про ротацію голів постійних комісій не включили в новий регламент за наполяганням саме міського голови та його заступників.

Процес чи результат

Викликали суперечності і норми щодо подання пропозицій щодо проектів рішень звичайними громадянами – можливому нововведенню завдали шкоди процесуальні моменти. Також виявилося, що виконавчі органи міськради тільки через 10 днів після прийняття рішення можуть починати з ними роботи. І тут дуже потрібне електронне самоврядування.

Публічність та ефективність?

На питання щодо відповідальності за введення електронного документообігу, Сергій Пінчук пояснив, що організація роботи виконавчих органів – компетенція міського голови. Секретар тільки курує роботу апарату, а депутати в цьому питанні – тільки на третьому місці.

Проте Сергій Пінчук додав і позитиву, сказавши, що аудіо-стенограми всіх пленарних засідань будуть публікуватися уже на наступний день після їх проведення. Протоколи ж готуватимуть довше. Проте, зауважує Пінчук, це унікальний процес – в Рівнеради протокол стенографічний, чого в Україні майже ніде немає. Але мінус цього в тому, що повний текст стенограми готуватиметься довше, ніж звичайний протокол.

Позитивним зрушенням в Регламенту є і те, що місцеві ініціативи та рішення громадських слухань – будуть виноситися на сесії міськради.

Дракон на ім’я “Погоджувальна нарада”, групи, фракції чи депутати?

Пінчук також нагадує про одну важливу зміну: Погоджувальна нарада тепер не зможе приймати власні рішення і приносити сюрпризи – поза процедурою і без ознайомлення вносити питання на розгляд сесії, як це було раніше. Звичайно, питання виноситимуться в день засідання сесії, але у них будуть конкретні ініціатори, а до рішень буде існувати вимога – вони мають бути належним чином опубліковані.

Депутатські групи, за словами експерта, матимуть ті ж повноваження, що й фракції – згідно із законом. Хоча з тексту Регламенту їх і виключили за наполягань представників окремих голів фракцій.

Суперечливі питання

56 сторінок Регламенту, за словами його співавторів, – це велика робота. Вони наголошують, що Регламент не має визначати повноваження.

Олександр Чубай пояснив, що наразі 95% питань – погоджені. Десь 5% – конфліктні і будуть розглядатися на сесії, тобто голосуватимуться кілька альтернативних рішень. Яке більше влаштує депутатів – те й приймуть. Такі суперечливі питання будуть голосуватися по кожному пункту Регламенту окремо.

Рух проектів рішень

Депутат продемонстрував схему, напрацьовану робочою групою, на якій у проектів рішень – одні двері проходження – секретар міськради. 30 днів – час на розгляд. Визначили і перелік осіб, які погоджують проекти рішень – таких точок погодження 5: юрист оргвідділу, керівник відповідального управління, профільний заступник міського голови, керівник профільної комісії, секретар міськради.

За словами Чубая, Сергій Васильчук (БПП) пропонує альтернативу – збільшити кількість візувальників. Це дозволить затягнути процес, тому люди з повноваженнями і без підписуватимуть рішення, і саме апаратний відділ міськради визначатиме список підписантів. Але це, за словами Чубая, може призвести до порушення Закону. Тому ця норма – серед спірних і депутати 12 травня вирішуватимуть, що з нею робити.

Сергій Пінчук додає, що має бути одна точка входу, щоб рішення не ходили по виконавчим органам рік і більше, якщо говорити про кількість підписантів. Крім того питання, які понад 30 днів знаходяться у виконавчих органах, можуть голосуватися за ініціативи будь-кого – ця норма є в нових пропозиціях по Регламенту. Опоненти, за словами експерта, кажуть, що є масштабні рішення, що стосуються багатьох виконавчих органів. Але тоді, на його думку, за них має відповідати виконком, який і розробляє такі комплексні проекти рішень.

Заступники міського голови

Питання про те, хто має подавати кандидатури заступників міського голови – теж конфліктне. Міський голова хоче це робити одноосібно, але Чубай і його однодумці пропонують, щоб мали змогу подавати кандидатури і члени депутатського корпусу.

Сергій Пінчук також говорить, що згідно із законом не лише мер може визначати заступників, хоча бажання Володимира Хомка і можна зрозуміти.

Андрій Токарський додав, що Постійні комісії повинні мати більший вплив на проекти рішень – вони можуть погоджувати з установами проекти в рамках обговорень та консультацій, але для цього не обов’язково кожному з зацікавлених осіб ставити підписи під документами. У цьому питання депутати мають бути рівноправні з головою, а не з його виконавчими органами, можливості маніпуляцій на цьому полі бути не повинно взагалі.

Пінчук також закликав розробити положення про Постійні комісії. Нагадав, що і Регламент виконкому не переглядався давно, як і Статут міста. А деякі чинні норми у них навіть суперечать закону і навіть обмежують права громадян.

На завершення

Схоже, новий прийняття Регламенту Рівнеради таки приймуть 12 травня. Про це свідчить готовність і політична воля окремих депутатів. Але чи приберуть потенційно корупційну складову з Регламенту повністю? Чи буде робота ради прозорою? Чи зможуть громадяни методами прямої демократії впливати на владу?

Ці питання отримають відповідь лише через деякий час. А наразі – чекаємо зрушень в бік здорового глузду і демократичних цінностей.