Чи стане Київ прикладом для Рівного: активісти та влада обговорили систему озеленення міста

В Рівному візьмуться комплексно за систему озеленення міста: від введення обліку зелених насаджень до розробки програми розвитку та збереження зелених зон. Про це повідомили учасники публічної консультації з заінтересованими сторонами, що відбулась 18 травня в рамках всеукраїнської кліматичної акції “День дій” за підтримки громадської організації “Центр UA”, громадської ініціативи “Сад історій в Рівному”, об’єднання громадських організацій  “Рада реформ Рівного” та 350.org. Відтак, буде створена робоча група з депутатів, управлінців та активістів для напрацювання змін в системі озеленення міста, визначать зелені зони, які першочергово потребують захисту від забудов, та напрацюють механізм обліку зелених насаджень в Рівному.

Ініціатори обговорення переконані, що збільшення відсотку зелених зон напряму залежить від підходу до озеленення в Рівному. Нині в місті не ведеться облік зелених насаджень і немає програми розвитку зелених зон, що призводить до зниження ефективності управління в сфері озеленення та нераціонального використання бюджетних коштів рівнян. Відтак, зменшується відсоток зелених насаджень і погіршується якість довкілля у місті, що впливає на здоров’я та комфорт мешканців.

Оксана Майборода, фото із соціальної мережі

Координаторка громадської ініціативи “Сад історій в Рівному” Оксана Майборода наголосила на необхідності ввести облік зелених насаджень: “Влада міста буде знати кількість, який стан, вік, вид насаджень, вартість, у кого на балансі, якого догляду потребують, де необхідна заміна. Ця інформація має бути доступна для аналізу, щоб спрогнозувати перспективи розвитку зелених зон та потреби міста в адаптації до змін клімату. Місто матиме базу інформації для відшкодування збитків, завданих у разі видалення чи пошкодження насаджень без дозволів та компенсації їх відновної вартості.”

У ході обговорення Микола Бляшин, депутат Рівненської міської ради, розповів про важливість вдосконалення процедур роботи виконкомів у частині озеленення міста: “На сьогодні процедура зрізування дерев не відповідає чинному законодавству. Має бути ордер, який видається на підставі рішення виконкому й акту обстеження дерев. У нас акти є, ордери є, а рішень виконкому немає.” Крім того, депутат запропонував зробити публічними відповідні процедури і почати оприлюднювати перелік планованих робіт (знесення, обрізки, висадки дерев) на сайті Рівненської міськради.

Микола Бляшин, фото із соціальної мережі

Також Микола Бляшин звернув увагу учасників обговорення на відсутності компенсації відновної вартості зелених насаджень при передачі земельних ділянок: “Постанова Кабміну відповідає на це питання так: відновна вартість зелених насаджень на ділянці, яка відводиться фізичній чи юридичній особі сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи. В нас жодного разу такого не було. Ми навіть не знаємо, коли передаємо ділянку, чи є на ній зелені насадження. А постанова Кабміну визначає, якщо ми віддаємо ділянку, то власник має компенсовувати цю відновну вартість”.

Начальник служби містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури Роман Тишкун вважає, що компенсовувати вартість зрізання дерев необхідно: “Варто паспортизувати дерева на конкретних ділянках, які, наприклад, віддаються під оренду чи в приватну власність шляхом викупу. Коли забудовник щось будує і зносить ці паспортизовані дерева, він компенсує їх балансову вартість, і місто за ці кошти озеленює інші ділянки. Якщо говорити про облік, то потрібно визначити спочатку, які дерева обліковувати: думаю, треба розробити власний класифікатор для міста. Ініціатива Сад історій проробила величезну роботу з обліку минулого року, але працювати з цими даними дуже незручно.

Роман Тишкун, фото із соціальної мережі

Людмила Туровська, депутатка Рівненської міської ради, запропонувала послуговуватись прикладом Києва щодо віднесення земельних ділянок до переліку скверів для збереження зелених зон: “Легше з парками і скверами: відповідно до генплану більшість територій є рекреаційними територіями. Якщо брати сквери, то треба виділити територію, розробити план-схему розміщення з переліком дерев. При розробці положення варто врахувати досвід Києва та подати на голосування депутатам. Фінальний етап — відведення землі та отримання статусу скверів”

Фото із сайту ogo .ua

У результаті публічної консультації учасники домовились:

1. Створити робочу групу із заінтересованих сторін, готових до співпраці у налагодженні системи озеленення у місті.
2. Включити до переліку мінімум три зелені зони, які потребують збереження від забудов, для надання їм статусу скверів за прикладом Києва.
3. Просувати Порядок інформування мешканців про плани робіт для дотримання відкритості та публічності в процедурі обрізки та видалення зелених насаджень.
4. Визначити механізм обліку зелених насаджень в місті, який варто впроваджувати.

Нагадаємо, активісти “Саду історій в Рівному” вже зареєстрували електронну петицію “Змінити підхід до озеленення Рівного!” №262, яка за підтримки рівнян може бути направленою на розгляд сесії Рівненської міськради.

Також до Дня дій в Рівному 23 травня о 18.00 планується висадка дерев у Парку культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка. Усі бажаючі можуть допомогти посадити дерева на ділянці, яка була самовільно зайнята забудовником, що звів споруду на межі з зеленою зоною міста.