Керівник другої за потужністю атомної електростанції про тенденції розвитку галузі в світі та канадський досвід атомної енергетики

Керівник другої за потужністю атомної електростанції про тенденції розвитку галузі в світі та канадський досвід атомної енергетики

Керівник однієї з найбільших атомних електростанцій у світі Bruce Power, яка знаходиться в Канаді  Байрон Хаус відвідав місто Вараш, в рамках робочої поїздки на Рівненську атомну електростанцію. Впродовж 17 днів на РАЕС тривала перша в історії Всесвітньої асоціації атомних електростанцій обмінна партнерська перевірка експертами Паризького центру ВАО АЕС. 28 експертів атомної енергетики з 10 країн світу поділилися досвідом управління та впровадження нових технологій у атомній енергетиці з рівненськими спеціалістами АЕС, а також оцінили рівень безпеки РАЕС. Під час робочої поїздки Байрон висловив свою підтримку бізнес-проектам, які прагнуть розвивати місто Вараш та об’єднують громаду навколо ідеї зробити це місто кращим. А також не залишився осторонь тих подій, які відбуваються на сході країни та надав благодійну допомогу воїнам АТО, яку ініціювала одна із будівельних компаній міста Вараш.

15049608_1307674099282795_1359556784_n

Ставлення до атомної енергетики досить неоднозначне в світі – одні країни нарощують свою впливовість у геополітичному просторі з допомогою ядерної енергетики, інші навпаки – переходять на альтернативні джерела енергії. Чому так відбувається? Які проблеми сьогодні існують у ядерному світі? Яка є відмінність між американськими та українськими атомними станціями? Та що найбільше вразило у місті Вараш? На ці та інші запитання відповів Байрон Хаус журналістам у ексклюзивному інтерв’ю.

Довідка:

Bruce Power була побудована в 1987 році на березі мальовничого озера Гурон (провінція Онтаріо). По площі станція величезна і займає більш ніж 932 гектара землі. Її 8 ядерних реакторів дають загальну потужність в 6232 МВт. Варто відзначити, що до початку 2000-х років другою в світі вважалася українська Запорізька АЕС. Але канадці обійшли Україну, зумівши «розігнати» свої реактори до настільки високих показників.

-Байрон, звідки Ви родом та де отримали освіту?

– Я родом із Канади, із провінції Ньюфаундленд, яка знаходиться на Східному узбережжі Канади. За спеціальністю я інженер-хімік. У атомній галузі працюю 10 років, починав працювати у складі регулюючого органу в Канаді. Після цього розпочав свою роботу у Bruce Power. На цій атомній електростанції займав різні посади: у будівельних проектах, експлуатації, техобслуговуванні та ремонтних роботах. Зараз я працюю директором по підготовці персоналу. Bruce Power – це друга масштабна атомна станція в світі та найбільша у Канаді.15052159_1307674559282749_217076751_o

– У вас працюють 8 реакторів, всі ядерні установки канадського виробництва. В яких ще країнах використовують ядерні установки  CANDU?

– Наші реакторні установки експлуатуються у Китаї, Румунії, Південній Кореї, Аргентині. Остання  країна, яка закупила установки – це Китай.

– В Канаді діє 19 ядерних реакторів, вони виробляють 16,5% електроенергії. Які перспективи розвитку цієї галузі в Канаді?

-Варто розглядати це питання не в розрізі нового будівництва, ми більше будемо звертати увагу на продовження терміну експлуатації ядерних установок . Це такі самі роботи, які зараз проводяться на Рівненській атомній станції – зараз тут продовжують термін експлуатації третього енергоблоку. Якщо говорити про нові джерела енергії, то акценти тут будуть зміщатися в бік «зеленої енергії» електростанцій та сонячної енергії. Мабуть, ці процеси чимось схожі з тими, що сьогодні відбуваються в Німеччині. Варто зізнатися, це дуже дороговартісні ініціативи та технології.

Яке місце атомна енергетика займає у світі – спостерігається тенденція до зниження чи навпаки – зростання будівництва АЕС?

– Я вважаю, що атомній енергетиці є куди розвиватися, вона ще не зайняла весь той простір, який може зайняти. Про тенденції варто говорити лише в окремих регіонах – наприклад  Індія та Китай дуже швидко розвивають атомну енергетику. Є й інші країни, в яких перспективи будівництва нових енергоблоків мінімальні – вони досить виважено підходять до таких рішень і роблять акценти на розвиток «зеленої енергії».

– В світовому досвіді існує давня проблема зняття блоків з експлуатації. Як вирішується питання старіння блоків у Канаді?

– Найголовнішим при знятті блоку з експлуатації залишається питання збереження радіоактивних відходів. Ми розробили ряд рішень про довгострокове зберігання низько активних та середньо активних відходів. Зараз проводимо громадські слухання для того, щоб прийняти єдине рішення. Але я повинен сказати, що якогось довгострокового плану дій  для збереження високоактивних радіоактивних відходів ми ще не знайшли. Ці відходи мають компоненти, які більше всього випромінюються під час експлуатації АЕС. Тому, маємо знайти можливі варіанти довгострокового зберігання таких високоактивних відходів. Крім того, це впливатиме на розробку політики та підготовки законодавчої бази. Є країни, які значно попереду в цих питаннях, наприклад, Фінляндія. Можливо, ми не найкраща держава, в якої варто про це запитувати.

– Байрон, а чим Рівненська АЕС відрізняється від невеликих канадських АЕС?

– Насправді відмінностей не так багато. Я був на багатьох станціях у США та Канаді, але вперше у своєму житті я мав доступ до реакторної технології радянської розробки і, якщо чесно, був здивований, що ті практики, які використовують працівники є однаковими в усьому світі, незалежно від реакторних технологій. Я зрозумів, що світ тісний. Особливо ядерний світ. Для прикладу в Південній Кореї та Канаді однакові ядерні установки, тому наші принципи роботи схожі. Коли я побачив, що в Україні однакові умови експлуатації та практики, я зрозумів, що ми єдина ядерна спільнота, яка має дотримуватися однакових стандартів якості, безпеки. Ми дуже схожі.

– Чи вперше Ви в Україні? Що Ви знали про нашу державу?

– Так, я дійсно вперше в Україні і в Канаді ми знаємо про цю країну в зв’язку з тими подіями, які розвиваються на сході і в інших проблемних областях. Я маю зізнатися, що ми, канадці, слідкуємо за новинами. Основне уявлення було саме в цьому контексті. Але є ще й інше уявлення – коли ви в Канаді знаходитеся у вузькому колі, дуже складно знайти людей, які не були б пов’язані з Україною. Тому що присутні дуже тісні родинні зв’язки, багато знайомих та друзів саме з цієї країни

14976176_1307674709282734_1062543619_o

– Що Вам найбільше запам’ятається про Україну?

– Я збережу гарні спогади про Україну. Та частина, яку я тут побачив і ці відчуття нагадали мені моє східне узбережжя, де я народився і виріс. Люди тут дуже дружелюбні, скромні,  щедрі і великодушні. Вони готові до знайомства, відкриті. Мене тут прийняли, дуже тепло, як вдома. Я очікував такої теплої зустрічі з українцями, але все рівно був приємно вражений. Мені було дуже приємно. Прем’єр-міністр Канади в деякій мірі дуже прихильний до України і я не зовсім розумів чому. Але тепер я це розумію.

-Чи сподобалась Вам українська кухня?

-Так, звичайно. Мені подобається українська кухня. Борщ, який я спробував тут мене приємно здивував. Ми також готуємо борщ і в Україні він був такий самий смачний, як і в нас.

– Які враження від міста Вараш?

-Дуже гарні враження від міста. Наша АЕС також знаходиться у сільській місцевості, невеликому населеному пункті, який віддалений від великих міст, тому це дуже схожі містечка. Я вражений вашим Будинком культури. Дуже приємно, що дітей приводять на заняття танцями та уроки музики, спорту. В нас теж це розвинуто. Мені сподобався ваш дух комуни. Також я відвідав День відкритих дверей житлового комплексу «Оберіг» та оглянув процес  будівництва. Багато працівників будівельної компанії «Алатир-Інвест» були учасниками бойових дій на сході. Людям, яким довірили безпеку країни, можна довірити і будівництво житла. Вони точно не підведуть. Саме завдяки об’єднаним зусиллям громади та бізнесу місто Вараш розвивається.

Україна Новини Ця новина базується на даних з публічних джерел та систематизована редакторами сайту громадянської журналістики.