Люстрація – не панацея: чому на Рівненщині незадоволені очищенням влади

Про люстрацію влади в Україні говорили з перших днів незалежності. Однак реальних обрисів вона набула тільки в 2014 році – з ухваленням першого закону «Про очищення влади». Минуло два роки його імплементації, а результатами у регіонах, м’яко кажучи, незадоволені. Адже більшість чиновників пройшли перевірку і не потрапили під заборони закону. А ті, кого мали б звільнити і внести до реєстру люстрованих, звільнились самі. Загалом це не змусило органи державної влади працювати якісно та викликало розчарування місцевих громад. Тим часом автори закону переконують – це не панацея. В існуючому вигляді закон «Про очищення влади» покликаний лише підчистити найвідданіших посіпак режиму Януковича та не допустити їх до влади в майбутньому. А про оновлення і результативність влади мають подбати інші закони.

Чим же по суті є люстрація? Насамперед, це строкова або пожиттєва заборона обіймати державні посади людям, які скомпрометували себе. Таким чином вдається очистити державний апарат від кадрів, які заважають демократичному розвиткові держави. В різні роки люстрацію застосували Чехія, Польща, Грузія та країни Балтії. Разом із тим треба розуміти – люстрація не є розслідуванням, судом і покаранням за порушення законів. Це лише фільтр державних кадрів за визначеними критеріями.

Закон «Про очищення влади» набув чинності 16 жовтня 2014 року, його норми забезпечують очищення державних, правоохоронних, судових органів від посадовців, які працювали за часів Януковича, здобули свої статки нечесним шляхом, мають комуністичне, комсомольське минуле або працювали в структурах КДБ. Крім того, закон допомагає фільтрувати нові призначення.

Власне, у високопосадовцях епохи Януковича і є основна відмінність українського закону від законів інших країн колишнього Варшавського договору. Адже з часу падіння радянського режиму минуло вже більше двох десятиліть, тим більше, країна після Революції Гідності не задовольнялась лише комуністичним критерієм. Тому в закон вписали і перебування на вищих керівних посадах за часів президентства Віктора Федоровича

Люстраційні процеси в Україні регулюються Законом України «Про очищення влади». Кабінет Міністрів, відповідно до Закону, в жовтні затвердив План проходження перевірок посадовцями відповідних державних органів. Цей графік охоплює період із листопада 2014 по грудень 2016 років. Для детального розуміння механізму проведення перевірок, КабМін затвердив Постанову, яка роз’яснює деякі питання реалізації Закону та визначає перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей стосовно люстраційних заборон.

Як же відбувається перевірка? Спочатку чиновник має написати заяву на проходження перевірки, відповідно до закону  «Про очищення влади», та надати декларацію про доходи. Далі орган влади, в якому він працює, проводить люстрацію сам. На прикладі державних адміністрації – голова адміністрації видає розпорядження про проходження перевірки його підлеглими та складає графік. Отримані заяви та декларації надсилають у центральний апарат СБУ, ДФС та іноді в Генпрокуратуру чи Міністерство юстиції. Також вони публікуються на сайті відомства, в якому працює чиновник. А далі – перевірка. За її результатами, кінцеве рішення про подальшу роботу чиновника на посаді приймає керівник його структури чи відомства. Всі тонкощі реалізації  нового закону виписані у відповідній постанові КабМіну. Найкраще проілюстрований увесь механізм в інфографіці «Громадського люстраційного комітету».

З інформацією про посадовців, які підпали під дію Закону та не можуть обіймати посади в державних органах упродовж 10 років, ви можете ознайомитись на сайті Мін’юсту в Єдиному державний реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». Він являє собою електронну базу, що постійно оновлюється та містить відомості про осіб, що вже підпали під дію люстраційного законодавства.

За даними «Громадського люстраційного комітету», під заборони закону «Про очищення влади» потрапили 73 високопосадовці в Рівненській області. Однак чи були вони люстровані, чи пересиджують перевірки на інших посадах, визначити складно.

Чи не найбільше суперечок після Революції Гідності викликали вищі чиновники, які працювали на умовно політичних посадах. На Рівненщині спочатку поривались люструвати міських голів, чиновників із управлінь та відділів. Але закон чітко встановив рамки – виборні посади під дію закону не потрапляють.  Свою «люстрацію» мають зробити громадяни під час чергових виборів. Тож їхня прихильність чи підтримка режиму Януковича жодним чином на довговічність на посаді не впливала. Працюйте собі до виборів.

Із 31 люстрували одного

Натомість президентська вертикаль – себто голови обласної та районних державних адміністрацій під заборони закону підпадали без посередньо. За даними реєстру осіб, що підлягають люстрації,з посади автоматично мали бути звільнений 31 голова державних адміністрацій. Від голови ОДА та заступників до керівників РДА.

Однак дисципліна в президентській вертикалі завжди була стійкою. Тому більшість керівників області та районів звільнились під час Революції, або одразу ж по її завершенню. Таким чином голова Рівненської ОДА Василь Берташ з безпосередніми підлеглими не стали чекати закону про люстрацію та його імплементації.

Голова Рівненської ОДА Василь Берташ з заступниками не стали чекати люстрації

Таким чином увесь керівний склад виконавчої гілки влади на Рівненщині змінився ще в березні 2014 року. Всі, та не всі. На свої посадах ще рік залишились працювати голова Корецької РДА Михайло Волинець та Дубенської РДА Руслан Сивий.

Чиновники ніби мали підтримку місцевої ради і громадськості та йменувались «не зовсім регіоналами». Але закон є закон. Першого в жовтні 2014 року, відповідно до президентського указу, звільнили Михайла Волинця.

Перед призначенням у Корецьку РДА Михайло Волинець керував обласним відділом у справах сім`ї  та молоді

Дані про Михайла Волинця внесли в єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”. Пізніше він звернувся в суд із вимогою змінити підставу для його звільнення, а як наслідок виключити з реєстру. А у липні 2015 року пан Волинець був мобілізований до лав Збройних сил та воював у зоні АТО.

Натомість для керівника Дубенської РДА політична кар’єра склалась набагато позитивніше. Його теж ніби збирались люструвати та звільнити. Але він звільнився сам і до списку люстрованих таки не потрапив.

 Руслан Сивий. Фото – charivne.info

Без роботи Руслан Сивий довго не сидів. Йому запропонували очолити «Офіс реформ» при Рівненській ОДА. Оскільки керівник «Офісу» не має статусу держслужбовця, то й перевірку, відповідно до закону «Про очищення влади», проходити не потрібно.

Те, що решта голів адміністрацій не потрапили до реєстру Мін’юсту, не гарантує їм солодкого політичного життя. Вони можуть балотуватися на виборні посади, ставати міськими головами та депутатами, але на керівні посади державної служби – зась. Адже для цього їм таки доведеться пройти перевірку, відповідно до закону «Про очищення влади», і до них буде застосовано заборону.

Першого заступника ГУ ДФС від люстрації врятував суд

А в головному управлінні ДФС у Рівненській області з люстрацією плутанина. За даними «Громадського люстраційного комітету», заборона займати посади впродовж 10 років мала б стосуватися 10 керівників відомства. Однак у  переліку Мін’юсту значиться, що така санкція застосована тільки до першого заступника начальника ДФС у Рівненській області Анатолія Клячука.

 Анатолій Клячук в єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”

Міністерство юстиції оприлюднило список посадових осіб ДФС, які, за результатами перевірки міністерством щодо виконання вимог Закону України «Про очищення влади», мали бути звільнені.

Під час проведення перевірки ДФС України робоча група перевірила матеріали особових справ та виявила порушення щодо незастосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону, до 37 осіб, на яких поширюються визначені Законом критерії, що становить 42,04% від загальної кількості працюючих керівників, заступників керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату ДФС України – 88 осіб (без урахування посад, що є вакантними). Є серед них і перший заступник начальника ГУ ДФС у Рівненській області Клячук Анатолій Афонійович.

Скріншот з сайту ГУ ДФС у Рівненській області

26 жовтня 2015 року Клячука, відповідно до наказу ДФС, звільнили з посади. У відповідь він звернувся до суду. 18 січня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів – Жуковської Л.А. (головуючий), суддів  Сало А.Б.  Гломба Ю.О. поновив його на займаній посаді та зобов’язав ДФС компенсувати зарплатню за вимушені прогули. ДФС оскаржувала поновлення в Житомирському апеляційному суді, але той скаргу відхилив.

Тим часом із рядових співробітників ДФС перевірку провалили два працівники  – помічник оперуповноваженого відділу активних заходів оперативного управління Головного управління ДФС у Рівненській області Савчук Богдан Анатолійович та помічник оперуповноваженого штабу оперативного управління Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області Мельничук Андрій Васильович.  Їх звільнили з роботи.

В МВС люстрованих – троє

Тим часом, за даними «Громадського люстраційного комітету», заборону обіймати посади мали б застосувати до 12 керівників управління МВС у Рівненській області. Однак більшість із них звільнились ще до проходження перевірки. Натомість заборону застосували до трьох міліцейських чинів.

Відповідно до люстраційного закону, санкція була застосована до заступника начальника УМВС в Рівненській області Ігоря Камінського, який обіймав цю посаду з 12 грудня 2012 до 24 жовтня 2014 року.

Під заборону потрапив і начальник управління МВС у Рівненській області, родич Михайла Добкіна, Дмитро Лазарєв. Він керував управління у розпал революції, після звільнення попередника Василя Лазутка.

Також люстраційна заборона була застосована і до заступника начальника УМВС України у Волинській області Володимира Поліщука, який із 13 квітня по 28 грудня 2012 року працював заступником начальника УМВС України в Рівненській області.

У прокуратурі позвільняли заступників

В органах прокуратури Рівненщини  під негайну люстрацію підпадають 13 вищих керівників. Принаймні в цьому переконаний «Громадський люстраційний комітет».  Власне, до більшості з них була застосована заборона.

Так, обіймати керівні посади в органах влади впродовж наступних 10 років не зможе колишній прокурор Рівненщини Василь Присяжнюк.

Під заборону також потрапила і ціла плеяда колишніх заступників прокурора Рівненської області:  Олександр Васюк, який обіймав посаду заступника з грудня 2013 року по березень 2015 року, Руслан Мартиненко (29 грудня 2010 — 4 вересня 2012), Олексій Воронов (18 грудня 2013 — 3 квітня 2014), Юрій Мельник (18 грудня 2008 — 14 травня 2014), Валерій Патрикей (3 лютого 2004 — 23 жовтня 2014), Володимир Василик (4 вересня 2012 — 22 березня 2013), Павло Ванзуряк (20 липня 2007 — 29 грудня 2010).

Останнім часом прокурорів на Рівненщині вже звільняють не через люстрацію, а через звинувачення в кришуванні видобутку бурштину. Навіть затримують. Так, заступника прокурора Рівненщини Андрія Боровика досі тримають у СІЗО та інкримінують організацію бурштинової ОЗГ.

В СБУ начальників відпустили з миром

Під негайну люстрацію в СБУ Рівненщини мали б потрапити семеро вищих посадових осіб, в тому числі троє начальників обласного управління. Натомість застосували заборону лише до одного колишнього заступника начальника – Олега Назарука. Щоравда, звільнили його лише з посади, а не взагалі з СБУ. Ось уже більше року він перебуває «у розпорядженні». Олег Васильович не тільки є зятем колишнього першого заступника голови Рівненської ОДА Анатолія Юхименка, а й офіцером із доволі значним скандальним шлейфом.  Назаруку та тестю останнім часом кидали гранати в двір приватних будинків.

Саме його  журналіст Юрій Бутусов звинуватив у створенні справжньої бурштинової мафії, саме йому прокурори оголошували підозру в бурштиновій справі. Підозру ту потім рівненська суддя успішно скасувала, а справа загубилась у нетрях Генеральної прокуратури.

Трагічно склалась доля іншого ілюстрованого офіцера СБУ Віталія Петренка, який у 2014-му був заступником  начальника СБУ в Рівненській області. З жовтня 2014 року Петренка звільнили з посади заступника, відповідно до Закону України «Про очищення влади». У серпні 2015 року його перевели в Київ. Звідти Петренко вирушив у зону АТО. 13 липня 2016 року він загинув.

Також не пройшов люстраційну перевірку начальник відділу УСБУ в Рівненській області Віктор Шилюк, його звільнили з посади та зарахували «в розпорядження».

Громадські активісти розчаровані люстрацією

Тим часом місцеві активісти та лідери громадських організацій Рівненщині не в захваті від результатів люстрації. Кажуть, що їх фактично взагалі не видно.

– Механізми люстрації неефективні, бо проведення люстрації покладалося на керівників підрозділів, а вони часто затягували процес чи саботували в обмін на лояльність підлеглих. Окрім того, Закон не передбачає  люстрації керівників структурних підрозділів місцевого рівня, тож це автоматично унеможливило люстрацію на місцях, – розповідає координатор «Самооборони Майдану» в Рівненській області Юрій Шадий. –  З керівників структурних підрозділів часів Януковича досі на своїх посадах у Здолбунівському районі перебуває військовий комісар та голова податкової, керівники структурних підрозділів РДА , зокрема, молоді і спорту, культури та інших служб. В той же час начальник районної міліції і районний прокурор пішли на підвищення і нині є заступниками в області. Люстрацією нас вчергове “розвели”.

– Закон «Про очищення влади недосконалий, хоча й потрібний. Певні результати є.  Звільнили багатьох колишніх керівник. Але це заслуга не тільки люстрації, а й зміни партій при владі. Прикро дізнаватись про невдалу люстрацію в судах. Практично нічого не змінилось у прокуратурі. А ще поновлюються на посадах міліціонери, щодо яких навіть детектор брехні показав їх злочинну діяльність. Люстрація загалом не принесла очікуваних результатів, але мінімальні є, – резюмує керівник ГІ «За чесний тендер» Святослав Клічук.

– Люстрацію треба було проводити ще в 90-х роках. Але зробили це в 2014. Краще пізно, ніж ніколи. Вважаю, що якби цей закон не був прийнятий, то народ більш радикально діяв би проти старих чиновників, які були стовпом режиму Януковича. Тому зробили законну люстрацію, а не стихійну – вона рятує життя і здоров’я, – переконаний рівненський журналіст, боєць ЗСУ Тарас Давидюк. –  Для Рівного наочним прикладом неефективності люстрації є ситуація з суддею Оксаною Дудар. Вона забороняла мітинги під час Революції Гідності, проте досі лишається на посаді. Яких рішень мають очікувати люди від таких горе-чиновників? У прокуратурі та МВС діє стара схема колоди карт: коли карти лишаються ті ж, але міняються місцями. Прокурор одного району переходить керувати прокуратурою іншого, заступники змінюють начальників, а система лишається старою, без приходу нових кадрів. Про СБУ і говорити не хочеться…

Підтримує думку активістів і учасник майдану, «самооборонівець», а тепер голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук:

– Вважаю закон «Про очищення влади» неефективним. Мені відомі випадки, коли під дію Закону потрапили порядні люди. Натомість ті, котрі в часи Януковича, м’яко кажучи, «витворяли» різні речі, продовжили працювати на своїх посадах. Чомусь, коли мова йде про звільнення керівників місцевих державних адміністрацій, на думку спадає колишній голова Дубенської РДА Руслана Сивого. Я не є пану Руслану близьким другом, проте ми знайомі достатньо давно і час від часу спілкуємось. У мене цей чоловік викликає  виключно відчуття глибокої поваги, фаховості, порядності. Проте він потрапив під люстрацію.

Натомість справжні поплічники Януковича продовжують працювати. Дехто пішов на підвищення. Пам’ятаю, як під час Революції Гідності «Здолбунівська сотня самооборони» писала лист на 2 сторінки Генпрокурору Махніцькому та іншим високопосадовцям із проханням притягнути до відповідальності багаторічного керівника Здолбунівської прокуратури Ольшанецького І.О., який на той час уже працював у Генпрокуратурі. Відповіді  так і не було… А днями Ольшанецького призначили першим заступником прокурора Рівненської області. До слова, я тижнів 2 тому абсолютно випадково натрапив на лист голови Здолбунівської РДА у 2009 році Любомира Кінаха, адресований тодішньому голові ОДА Вікторові Матчуку, щодо діяльності Здолбунівської прокуратури з Ольшанецьким на чолі. Жодним чином нікого ні в чому не звинувачую.

Вважаю, що зараз зміни до цього закону вже пізно робити. Потрібно було одразу прописати нормальні правила, при чому, по всій вертикалі і всіх гілках влади. Бо навіть якщо когось звільняють, то потім ця посадова особа поновлюється через суди, де, як відомо, нічого не змінилося.

Люстрація – лише один із інструментів

Тим часом розробники закону «Про очищення влади» налаштовані більш оптимістично. Кажуть, що люстрація – це, перш за все, інструментарій для демонтажу політичної системи, яка була побудована на принципах вседозволеності, відсутності правових рамок та корумпованості. Комплексне очищення влади починається саме з кадрового оновлення, унормування правил прийому на роботу та створення системи роботи державних органів за європейським зразком.

– Це єдиний закон в Україні, завдяки якому після Євромайдану хоч когось вдалося вигнати. Як не намагалися і не намагаються нинішні керівники держави залишити всі кадри і всі схеми Януковича, 779 керівників прокуратури, податкової, міліції, інших часточок клептократичної машини офіційно звільнені. І записані в державний реєстр із забороною повертатися впродовж 10 років, – відзначає народний депутат Єгор Соболєв.  – Дуже важливо, щоб ми у парламенті створили добре законодавство не тільки для одноразової люстрації, а для постійного очищення влади.

Юрій ДЮГ

_______

Розслідування підготоване в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.