У Рівному виступають за скасування законодавчої норми про безкоштовну роздачу землі

Скасувати норму земельного кодексу про безкоштовну передачу вільних земельних ділянок у приватну власність вимагатимуть у парламенту  рівненські громадські організації, депутати та представники влади. Ці та інші проблемні питання земельної сфери обговорили  на круглому столі «Безкоштовна роздача землі: за чи проти. Як збільшити прозорість та справедливість земельних рішень» у інформаційно-освітньому просторі InfoHub.

За словами керівника ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрія Дюга, земельні питання викликають чи не найбільше скандалів та нарікань у місцевих громадах. Адже законодавчо закріплена процедура їх виділення з самого початку містила широке поле для зловживань місцевими депутатами, міськими та сільськими головами, керівниками місцевих державних адміністрацій.  Дослідження «Виявлення корупційних зловживань у виділенні земельних ділянок у Рівненському районі у 2010-2011 роках» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» показало, що всього за два роки у непублічному режимі розпорядженнями голова РДА на території сільських рад району роздали 2400 ділянок. А мешканці місцевих громад отримали інформацію про кількість розданих ділянок та їх власників тільки через чотири роки зі ЗМІ.

– Як показує практика розслідувань зловживань у земельній сфері, повернути «роздеребанені» земельні ділянки місцевій громаді  чи державі після передачі їх в приватні руки – практично неможливо, – зауважив керівник ГО «Рівненське агентство журналістських розслідувань» Володимир Торбіч.

Громадські організації зауважують, що для впровадження прозорої процедури розподілу земель треба не тільки боротися з наслідками, а й усувати підґрунтя для зловживань. Погоджуються з цим і представники влади.

– Очевидно, що виконати повністю 121 статтю земельного кодексу України – нереально. Адже вона говорить, що кожен громадянин може отримати безкоштовно п’ять земельних ділянок, а це майже 2,5 гектари. А давайте порахуємо скільки треба землі для рівноправного виконання цієї норми для всіх українців – більше 110 мільйонів га. А той же час загальна площа України – 60 мільйонів гектарів. Однак, поки депутати так і не наважуються скасувати цю нереальну норму. Користуючись цією статтею земельного кодексу більш досвідчені громадяни звертаються з заявами на отримання ділянок, навіть судяться з нами за отримання землі, а інші – в силу відсутності знань і часу не можуть повноцінно скористатися правом на отримання земельної ділянки, –  наголосив в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області Сергій Дубич.

Окрім того, не всі громадяни знають куди звертатися за виділення земельних ділянок, адже частину земель виділяють місцеві ради, за межами населених пунктів землею розпоряджаються управління Держгеокадастру та місцеві державні адміністрації. Вирішення проблеми дає децентралізації. Адже при створення об’єднаних територіальних громад – вони матимуть право розпоряджатися всіма землями на території об’єднаної громади.

– Однак, поки що відповідні законопроекти не увалені парламентом і уже не перший місяць триває їх обговорення. Але такі зміни стали б не тільки поштовхом до розвитку об’єднаних громад, а й можливістю збільшити прозорість ухвалення рішень. Адже  мешканці громад зможуть впливати на рішення місцевих депутатів, питати з них за підстави ухвалення того чи іншого земельного рішення.  Тим паче для ефективного контролю зараз є чимало інструментів, це й відкриті реєстри, публічна кадастрова карта, доступ до публічної інформації. І тут прозорість залежатиме від ефективного контролю з боку громади за ухваленням рішень. Паралельно органи влади мають максимально доводити до ладу державний земельний кадастр оновлювати і наповнювати дані в ньому, щоб кожен бачив де чия земельна ділянка, – зауважила заступник голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко.

За словами керівника Західноукраїнського представництва міжнародного фонду «Відродження» Оксани Дащаківської  такі ж проблеми  з прозорістю ухвалення земельних рішень мають більшість місцевих громад. Тому для протидії земельним зловживанням місцеві ініціативи мають об’єднуватися та вимагати у народних депутатів та депутатів місцевих рад їх вирішення.

Учасники круглого столу напрацювали спільні пропозиції, які доноситимуть до народних депутатів та депутатів місцевих рад. Зокрема вони наголошують – популістську норму земельного кодексу про безкоштовну роздачу вільних земельних ділянок потрібно скасувати, децентралізаційні законопроекти про передачу об’єднаннями громадам контролю над земельними ресурсами мають бути ухвалені парламентом. Крім того місцеві ради мають відкрити для громади в он-лайн доступі на офіційних сайтах генеральні плани, схеми зонування населених пунктів.

Пропозиції круглого столу  допрацюють уже на початку наступного року за участю депутатів місцевих рад та народних депутатів. Що вони отримали відображення в конкретних ухвалених рішення місцевих рад та законодавчих ініціативах парламенту.