Як підготувати себе до публічного виступу?

Уявіть собі успіх свого виступу, свій тріумф, можете навіть почути уявні овації, хоча це, здається, зайве. Мозок не відрізняє реальний досвід від вигаданого, і цим потрібно скористатися.

Якщо це можливо, познайомтеся з аудиторією заздалегідь. Люди, які вже бачили вас, сприймуть виступ більш прихильно. У разі хвилювання, наспівуйте про себе або промовляйте багаторазово надихаючі фрази без заперечень. Наприклад: «Мені подобається виступати на публіці», «Виступ – це радість» і т.п.

Будь-який виступ потрібно починати з підготовки промови. Дізнайтеся про чисельність аудиторії, про її погляди і інтереси. Тільки після цього приступайте до написання тексту виступу.

Виходьте з середніх показників інтелекту і не вишиковуйте складних логічних конструкцій, утримайтеся від сленгу і термінів, якщо виступаєте перед непрофесіоналами. Не використовуйте слова, в значенні яких не впевнені.

Невербальна частина

Більше половини інформації людина отримує з невербальних джерел, до яких відносяться відстань між оповідачем і слухачами, інтонації, жести, напрям погляду, тембр голосу, зовнішній вигляд.

Готуючись до виступу, майте на увазі, що аудиторія охочіше сприймає близького по духу оратора. Це твердження стосується манері поводитися, зачісці, одязі, прикрасах і т.д. Довіри до слів «своїх» набагато більше.

Перед виступом потренируйте дикцію і артикуляцію. Прорепетируйте перед дзеркалом, запишіть частину виступу на диктофон, і послухайте, як буде звучати ваша мова. Щоб виступ був успішним, вын має бути змістовним і невимушеним, а досягти цього допоможе підготовка і подолання страху.

Страх, який може виникнути перед самим початком виступу, викликає спазми грудної клітини, ускладнюючи доступ кисню до легень і стискаючи голосові зв’язки. Пересихає гортань, слова застряють в горлі, організм починає гірше працювати, ви просто втрачаєте здатність нормально міркувати і концентруєтесь на своїх відчуттях, від чого страх ще більше посилюється.

Не чекайте виступу, як засудженя до страти. Займіть себе чимось корисним: перечитайте промову ще раз, розімніть щелепу, постарайтеся розслабитися. Добре допомагають найпростіші фізичні вправи, які відвернуть вас від страху.

Початок виступу

У перші 5-7 секунд створюється перше враження про людину, тому посміхайтеся. Тільки утримайтеся від занадто широкої посмішки. Вчені стверджують, що при вигляді ідеальних зубів співрозмовники відчувають незрозуміле і в той самий час неприємне відчуття.

Нібито древній інстинкт змушує сприймати ідеальні зуби як знаряддя нападу. Ми не знаємо, наскільки ця думка відповідає дійсності, але про всяк випадок постарайтеся, щоб ваша усмішка не таїла загрози. Доброзичлива усмішка ще нікому не завадила досягти взаєморозуміння.

Почніть виступ з привітання: «Шановні колеги», або «Шановні слухачі». Якщо свою промову ви почнете з жарту чи цікавого факту, вам вдасться відразу привернути увагу аудиторії. Виступ не повинен бути монотонним.

Як побороти комплекси? Поради психологів

Поступово підвищуйте і знижуйте висоту голосу, уповільнюйте і прискорюйте темп мови, виділяйте важливі місця паузами та інтонацією. Якщо вам вдасться натренувати говорити зі швидкістю 120 слів за хвилину, ваша мова буде сприйматися краще.

Ваша поза при виступі повинна бути відкритою і дружньою. Ні в якому разі не схрещувати ноги і руки. Трохи помітно нахиліть тулуб до слухачів. Маленький секрет – розширені зіниці розташовують співрозмовника, оскільки говорять про те, що ви зацікавлені тим, що відбувається. Несильно покусайте губи або непомітно ущипніть себе – зіниця від болю розширюється.

Не забувайте про міміку. Дивіться на слухачів, щоб розуміти, як вони ставляться до того, що ви говорите. Але основну увагу зосередьте на одній людині, знайомому або людині, що проявляє явний інтерес до вашої мови. Не потрібно підносити руки до рота і носа – це відволікає, порушує дикцію, а на невербальному рівні сприймається як брехня.

Усім догодити неможливо, близько 5-10% аудиторії залишиться незадоволеною, що цілком прийнятно, не зациклюйтеся на цьому. Якщо ви будете впевнені в тому, про що говорите, зможете компетентно відповідати на питання аудиторії, страх випарується сам собою.

Навчитися виступати перед публікою можливо – було б бажання. Оратор Демосфен, що жив в Стародавній Греції, був сором’язливий і заїкався. Щоб подолати ці недоліки, він приходив на берег моря і намагався перекричати шум хвиль, набравши в рот каменів.

Французький політик Габріель Мірабо проводив довгі години, зубрячи текст виступу. В результаті його мова звучала як вишукана імпровізація. У Маргарет Тетчер голос був верескливим і вона боялася виступати перед аудиторією.

Бажання стати політиком змусило цю жінку багато місяців опановувати основи акторської майстерності і працювати над голосом. Головне – якщо ваша промова буде нецікавою, ніякі поради не змусять аудиторію слухати вас.

Джерело: timesnet.ru