Земля на халяву: чому безкоштовну роздачу земельних ділянок треба припинити [Інфографіка]

Земельні скандали, безконтрольна роздача ділянок для «своїх», люди, які по 20 років стоять у черзі… Як зробити ухвалення земельних рішень більш прозорим та публічним? Чи можна уникнути зловживань у цій сфері з боку чиновників і яким чином це можна зробити? Що варто змінити в законодавстві? І чи доцільно відмінити норму Земельного кодексу про безоплатне виділення землі? Відповіді на ці та інші питання шукали журналісти «Антикорупційного моніторингу».

За Конституцією України та Земельним кодексом, кожен громадянин, незалежно від місця проживання, може отримати у власність безкоштовно п’ять земельних ділянок різного цільового призначення. А саме: для ведення особистого селянського господарства; для ведення садівництва; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; для індивідуального дачного будівництва; для будівництва гаража.

У тому, що безкоштовно передавати землю в приватну власність не є доцільним, переконує  в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Сергій Дубич.

За його словами, повністю виконати повністю 121 статтю земельного кодексу України, де йдеться про безоплатне отримання 5 земельних ділянок,  нереально. Але доки депутати не наважуються скасувати цю норму, статтею користуються більш досвідчені, які звертаються із заявами на отримання ділянок, інші ж навпаки не можуть повноцінно використати це право.

– Людина, яка бере в оренду землю, мусить її використовувати. Вона несе затрати і хоче отримати прибуток. Існувала ж норма про те, що якщо громадянин бере земельну ділянку під будівництво, але упродовж 5 років нічого там не зробив, до договір переривається. Землю потрібно передавати тому, хто буде там працювати. А за ці роки сільрада отримувала б кошти у бюджет. Загалом же те, що в нас зараз відбувається у земельному законодавстві – це рух вперед, але дуже повільний. До речі, Молдова, наприклад, у цій сфері випереджає Україну на років 10. Тим часом у східній Німеччині заявили, що земельне законодавство формуватимуть до 2030 року. Адже цей процес тривалий і потребує досконалого вивчення ситуації, – зауважує Сергій Дубич

Заступник голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко переконана, політикам варто набратися сміливості і відмінити пункт Земельного кодексу щодо права на безоплатне отримання ділянки.

– З одного боку це погіршить соціальну справедливість. Але в Україні немає стільки землі, щоб виконати Земельний кодекс, – пояснює Світлана Богатирчук-Кривко. –  І це дає підстави для зловживання. Питання також у тому, що громадяни не розуміють, до кого потрібно звертатися, якщо вони хочуть отримати, наприклад, ділянку під будівництво. Бо з року в рік структури, які розпоряджаються землею, змінюються.  Тому є зміст у тому, щоб управління землями віддати найбільшим територіальним громадам. У такому випадку є відповідальність депутатів, а населений пункт захищений генпланом.

Впливати на ситуацію має і громадськість. Тим більше, що зараз для цього з’явилося чимало можливостей, зокрема, доступ до кадастрової карти, портал Є-Data. Як таким ресурсом скористалися активісти Зорянської сільської ради, розповів Сергій Делідон:

– Те, що держава відкрила реєстри, стало для нас подарунком. З їх допомогою ми почали вивчати чимало питань, в тому числі й земельних.  Зокрема, як виділяли ділянки, в яких селех і кому. Ми стали отримувати необхідну інформацію. Річ у тім, що у Зорянській сільраді упродовж двох років не приймали генплан. Тепер його нарешті ухвалили. Місяць тому знайшли 134 ділянки. На сьогодні 106 учасників АТО отримали по 12 соток. Разом із тим у нас у сільраді нещодавно заяву на звільнення написав один із двох землевпорядників.  Він доволі довго працював у цій системі і добре розумівся на ній, у тому числі й на способах отримання землі. Ми знайшли певні факти, продемонстрували їх. В результаті депутати запропонували землевпоряднику написати заяву на звільнення.

В інших українських містах існують практики, як призупинити непрозоре надання ділянок.

-Коли у місті Дрогобич, де 80 тисяч виборців, до влади прийшла нова команда, то одним із перших рішень став мораторій на розподіл земельних ресурсів. Адже в населеного пункту не було генплану, тож скільки вільних земель у наявності, було не зрозуміло. Щодо цього рішення були позови, однак його визнали законним і на сьогодні воно виконується, – розповіла керівник Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська.

Нагадаємо, ГО «Антикорупційний моніторинг» провела дослідження «Виявлення корупційних зловживань у виділенні земельних ділянок у Рівненському районі у 2010-2011 роках», під час якого встановила – всього за два роки, за рішеннями голови Рівненської РДА, земельні ділянки під садівництво отримали 2400 громадян на площі понад 324 гектарів. Ще 2440 ділянок у 2013-2016 роках роздав під садівництво у Рівненському районі Держгеокадастр. Рекордсменами є сільські ради, які розташовані поблизу обласного центру.  На основі зібраних даних “Антикорупційний моніторинг”, за підтримки фонду «Відродження», створив інтерактивну карту , де відображено, на території який сільських рад роздали найбільше ділянок під садівництво.  Також “Антикорупційний моніторинг” створив поіменний онлайн-довідник  отримувачів землі щодо кожної з 21 сільської ради Рівненського району. Крім того, активісти проаналізували  наявність вільних земель на території самих сіл та селищ Рівненського району .

_____

Дослідження здійснюється  в рамках проекту «Виявлення корупційних зловживань у виділенні земельних ділянок у Рівненському районі у 2010-2011 роках» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».