Жіночий успіх: чого я насправді хочу?

Жіночий успіх: чого я насправді хочу? Сьогодні ми поговоримо про таке явище в нашому житті, як жіночий успіх. Жіночий успіх у бізнесі і в роботі полягає зовсім не в тому, в чому чоловічий. Зверніть увагу на фільми про успішних жінок, головні героїні яких дуже схожі між собою – у них всіх є пристрасть до своєї справи і абсолютно немає сумнівів у його важливості. Щось схоже відбувається в житті, але, на жаль, безліч перепон ламають жіноче щастя в роботі. Жінка завжди фанатично вимоглива до себе і навіть надмірно цілеспрямована, але часом її амбіції можуть згубити її ж щастя.

Як знайти баланс і задоволення від роботи раніше, ніж ви її зненавидите, поговоримо про це прямо зараз. Жіночий успіх: чого я насправді хочу? У сучасному світі прийнято ділити успіх на жіночий і чоловічий. Також прийнято, що жінки, які напряму домагаються цілей, надходять по-чоловічому, а ті жінки, які використовують м’якість і гнучкість, домагаються цілей по-жіночому. Але й серед чоловіків є ті, хто йде напролом і ті, хто добивається всього крадькома і хитрістю. Що ж тоді виходить, половина чоловіків домагається цілей по-жіночому? Насправді методи досягнень цілей не поділяються на чоловічі і жіночі, все це сформовані стереотипи. Кожен вибирає той шлях, який ближче йому за характером і темпераментом. Справа тут зовсім в іншому. Те, що дійсно важливо розділяти на чоловіче і жіноче, так це внутрішня мотивація і характер мети. Простіше кажучи, жінки хочуть від роботи одного, а чоловіки іншого. З чим це пов’язано? З тим, що у нас зовсім різні потреби в самоствердженні і різні поняття про досягнення, як таких.

Вважається проблемою те, що жінкам не віддають належного, як професіоналам, посилаючись на їх приналежність до слабкої статі і через це у жінок часто не виходить реалізуватися в кар’єрі або
бізнесі. Так, з такою проблемою стикаються багато жінок, але що тоді говорити про винятки – про дійсно успешнихженщінах в бізнесі і
політиці, приклади которихми все неодноразово бачимо? І найголовніше – вони не схожі на чоловіків і виглядають легко і невимушено, здається, ніби в
роботі вони плавають, як риби у воді. І так воно і є. А ми від напруги і незадоволеності деколи виснажується настільки, що вже ні успіху, ні роботи ніякої не хочемо.

Чого я насправді хочу?
Якщо жінка чогось сильно хоче, вона цього досягає, при чому з боку виглядає це так, як ніби вона наворожила собі сприятливі обставини і пречудовим чином все обернулося у бік виконання її бажання. Чоловіки логічним розумом це зрозуміти не можуть і посилаються на везіння і випадок. Але ми-то, жінки, знаємо, що випадковостей не буває. Якщо ми чогось дійсно хочемо – це буде в нашому житті.
Чому ж так відбувається, що ми не стаємо успішнішими? Якщо відповісти щиро на питання, чи хочу я такого успіху, то відповідь буде – ні. Ми звикли ставити матеріальні цілі, як чоловіки: оклад, посаду, повагу, влада, статус, будинок, машина, подорож. Але в нашому, жіночому, поданні такі цілі не викликають бажання до них прагнути. У таких цілях немає сталості і внутрішнього позиву. Сьогодні я хочу шубу, завтра передумала, вже хочу на острови, післязавтра вже не шуба і не острова, а нова машина. І так, в гонитві за матеріальними цілями, ми виснажуються і підтверджуємо стереотип, що жінки не знають, чого хочуть.
Внутрішня мотивація чоловіка – довести, що я можу, що я найсильніший, найкращий, перший, що я потрібний, важливий, поважний. Внутрішня мотивація завжди базується на почуттях, емоціях, які ми хочемо відчувати. Ми прагнемо отримати в результаті певні почуття, які чоловіки легко реалізують через такі атрибути, як багатство, влада і статус. Тому що вони прагнуть відчувати себе потрібними, здатними і кращими.
Але для нас, жінок, така мотивація не працює. Якщо жінка прагне бути кращою, значить спрацьовує синдром відмінниці: я хочу заслужити любові; якщо жінка прагне влади, значить спрацьовує проблема пригнічених емоцій: мене не слухають; якщо жінка прагне багатства, значить вона пригнічена критикою і її творча сторона закрилася. Всі ці мотиви не є природними двигунами жіночого успіху і не працюють.

Внутрішня мотивація жінки
Жіноча мотивація теж базується на почуттях, але на відмінних від чоловічих. Ми хочемо відчувати себе в першу чергу творцями, ми хочемо бути в потоці створення чогось важливого і корисного, ми хочемо визнання своєї унікальності і хочемо гармонійних відносин з людьми. Приблизно такою мотивацією може керуватися жінка. Можливо у вас
будуть свої особисті поправки і додавання в плані мотивів, це також речі індивідуальні, але головна ідея полягає в тому, що ми хочемо висловитися по-жіночому.
Нас не цікавить конкуренція і боротьба за владу, ми не хочемо довести, що ми краще когось, ми хочемо творити і отримувати від цього задоволення. Тому наші цілі зовсім інші. Подумайте, як ви хочете себе почувати і чого ви бажаєте отримати від своєї роботи в плані емоційного задоволення і ви наблизитеся до своїх істинним бажанням.

Одна мета – один план
Жінки не можуть довго рухатися до тієї мети, яка не йде з глибини її душі. Тому наші цілі в роботі змінюються мало не щодня і всі вони якісь розпливчасті і мляві. В чому справа? Потрібно шукати свою власну мету. Мета повинна бути одна і головна на все життя. Нам, жінкам, важко відразу визначити – «ось це буде моя мета», тому що нас цікавить стільки всього в житті і, буває, нічого по суті. Одна глобальна мета всього вашого життя – це алгоритм успіху, як для чоловіків, так і для жінок. На рахунок інших цілей не переживайте – вони будуть здійснюватися в ході шляху до найголовнішої, бо стануть її складовими, якщо вона визначена абсолютно правильно. Головна мета життя дається жінкам важко ще й тому, що сфера зовнішньої реалізації більш властива чоловікам, але якщо не плутати це поняття з реалізацією жінки в сім’ї, що є важливою частиною нашого життя, а зосередитися на реалізації себе як особистості, то можна знайти те зерно , з якого ви зможете виростити свій життєвий успіх.
Визначте одну глобальну мету в житті, до якої у вас є пристрасть протягом усього часу і ви побачите, як ця мотивація стане сильним двигуном змін у вашому житті. А всі інші плани будуть здійснюватися по ходу справи.

Я жінка і я сама закопую свій успіх
Жіноча невпевненість у собі (а вона властива всім нам, повірте) геть вбиває всі шанси на успіх. Ми самі себе налаштовуємо і заздалегідь закопуємо свій успіх. З чого складається наша невпевненість у собі: по-перше, почуття провини, що ми десь чогось не встигаємо, чи не доробляємо. Чоловіки взагалі не паряться з цього приводу, вони рухаються далі. І нам потрібно вчитися цьому. По-друге, зайва вимогливість до себе, самокритика, накручування та інше. Невпевнені в собі жінки настільки нагнітають свій стан, що навіть сама творча і улюблена робота перетворюється в ненависний вантаж, від якого хочеться позбутися. Ми створюємо напругу і самі від цього страждаємо. Ми стаємо своїми суддями і всьому виною зайва емоційність. Ні в якому разі не потрібно шукати методи перестати бути емоційною і почати працювати, як чоловік. Ті жінки, які складають враження мужиків у спідницях, насправді зробили глибоку помилку – вони заклали всередині себе бомбу уповільненої дії у вигляді власних емоцій. Ми просто не вміємо це
робити – жити без емоцій. У нас кожна дія змішано з почуттями, така ужнаша жіноча природа, і це прекрасно. Не потрібно нічого змінювати. Навпаки, ми вправі вибирати свої почуття і з їх допомогою рухатися по сходах успіху. Замість того, щоб постійно себе саму напружувати, критикувати, звинувачувати і вимагати від себе, потрібно почати себе саму хвалити, заохочувати, полегшувати собі життя, дозволяти собі творити у вільному темпі і насолоджуватися кожною хвилиною шляху до мети, а також його результатами. І ви побачите, що станете більш ефективними і будете більше встигати. «Швидко – це повільно + постійно», – японська приказка.
У роботі завжди були і будуть перешкоди, не важливо, чоловік ви, чи жінка, можливо відмінні, але перешкоди існують і у них і у нас. Не потрібно все виправдовувати приналежністю до статі: мовляв, я жінка і поетомуменя не прийняли, я жінка і тому уменя не вийшло, я жінка і до мене упереджено ставляться. Так, ми інші, але ми вміємо те, що часом не вміють вони: творити і створювати, перетворювати і старанно працювати над кожною деталлю. Так от, перешкоди будуть завжди і нам, жінкам, так само потрібно вчитися переступати через різні невдачі, не нести з собою весь цей вантаж і з легкістю рухатися вперед.
Наша проблема полягає в тому, що ми звикли зациклюватися на поганому, акцентувати увагу на проблемі, хоча вона того не варто. Вчіться просто з легкістю обходити проблеми в емоційному плані.
Нам цього складно навчитися, але саме такий навик робить женщінумега-успішною. Адже наша звичка зациклюватися нас серйозно гальмує. Пурхати як метелик, і ви почнете отримувати задоволення незалежно від перешкод, і двері почнуть відкриватися перед вами частіше.

Я вмію насолоджуватися результатами
Це повинно стати головним у вашій роботі. Вчіться насолоджуватися щоденними результатами – це мотивує. Але результати наших досягнень набагато глибше. Ми задоволені новим знайомствам і приємного спілкування, творчим ідеям і процесу знаходження в потоці створення чогось, ми насичуємося, коли у нас щось виходить і це комусь приносить користь.
Кожен день ми повинні йти з роботи додому, окрилені власними успіхами за день. Тільки так ми досягаємо успіху. Якщо ви прийшли з роботи раз без настрою, вдруге з самокритикою, третій – з почуттям провини і невпевненості, то така робота стане ненависної для вас, як би ви її спочатку не любили. «Я вмію насолоджуватися результатами своєї діяльності» – ось що тримає нас в потоці успіху.
Іноді у нас бувають творчі паузи і все валиться з рук, здається, ніби ми нічого не можемо і нічого не хочемо. У мене в такі хвилини настає паніка і я хапаюся робити все через «не хочу». Такого робити не можна. Є прислів’я: «і це теж пройде». У творчих особистостей бувають періоди «мовчання», коли ну не твориться і все не подобається і нічого не хочеться. Це означає, що всередині відбувається народження з кокона метелики у вигляді нових творчих ідей. Дайте собі вихідний, нехай внутрішні процеси спокійно пройдуть, нехай сумніви залишать вас і через деякий час новий сплеск енергії і творчих ідей захлесне вас з ще більшою силою. «Творче мовчання» дуже важко переживається всіма творцями, це можна побачити і з історії життя великих людей, але саме в цей момент народжується щось дійсно важливе, просто ми цього ще не усвідомлюємо.

Я все можу
Жінкам важливо підходити до роботи зі словами «Я все можу». Якщо ми починаємо включати жіночність у вигляді «я ​​нічого не знаю», то це повністю руйнує нашуспех, ми сумніваємося в своїх силах і порівнюємо себе з чоловіками. Не можна фанатично ставитися до знання про те, що чоловіки досягають успіху. Вони досягають його по-чоловічому, з чоловічою мотивацією, ми – по-жіночому. Але це не означає, що ми сідаємо і починаємо плакати зі словами «я жінка, значить, я слабка і безпорадна», адже ми досягаємо всього у своєму стилі.
Це те ж саме, що сісти на кухні і плакати «я не вмію готувати, готуй ти» або з дитиною «я не вмію його любити, люби, дорогою, тільки ти». Те ж і в роботі. Ми можемо і хочемо працювати, але зі своєї жіночої мотивацією: творити, любити і насолоджуватися. Тому скажіть собі вранці «я все можу» і вперед досягати свого жіночого успіху.